ЧАС (Експериментальне, прости Господи)

[elanorsvitla]

Такий обмежений час
Так, ніби він не для нас
А ти ж не так хотів?
Коли тепер гладить котів?
Коли написати книжки?
По полю коли навпрошки?
Ти думав він – без кінця?
Ти думав він – без лиця?
А він кінцевий такий
Рудий, кирпатий й глухий
До твоїх планів і сил
«Справляйся, ти сам просив
У Бога того й цього
Тепер укладай його
У те, що даю тобі я.
Це, милий, сансара твоя
Не я тебе гнав сюди
Не я обіцяв води
Всім спраглим й тобі зокрема
Нема в цій автівці керма»
То що залишається нам
І людям, і хробакам?
Повзти, що вистачить сил
Вперед через бруд і пил
Вперед через сонце і лід
А залишений нами слід
Час тихенько візьме собі
Спалить сонцем чи втопить в воді.
Чи не тОркне його рука
Цього сліду від хробака
Та про це геть і думать не варт,
Це не нашого розуму фарт,
Ти повзи собі уперед
Чи ти Маск, а чи Архімед
А чи Вася, чи хто-небудь
Про це все ти, милий, забудь
Бо ж важливо не хто є ти
А чи якісно вмієш повзти.

Comments

[diejacobsleiter]

Отлично. Свежая интонация. И хорошая стилизация под вагантов - не знаю, насколько намеренная.

[elanorsvitla]

Спасибо Вам большое за поддержку! Хотела что-то существенное написать, прочитав перед этим поэзию вагантов, но была погребена под кучей дедлайнов и отчетов в конце года и вынуждена пока написать то, что написала(( Очень интресно. Может, в какой-то из прошлых жизней была вагантом, потому что стилизацией не занималась)) Как текло, так и записалось. Теперь жду часа, когда можно будет почитать вагантов.

[diejacobsleiter]

"Как текло, так и записалось." Ну и правильно, как же иначе? Даже если делать стилизацию, лучше бессознательно...