elanorsvitla

Мегаскептично ставлюся до білих поетів. І от, на тобі... Тьфу

Бува, так защемить, що аж за край

І хочеться віршами говорити

І хочеться метафорами метаморфозувати

І співрозмовника такого, щоб до ранку

Невичерпного, океанного

Глибокого і синього, глибокосиннього

Тобі самими Небесами даного

І щоб із ним поезією віршувати

Щоб ткати килим слів разом барвистий

Про текст прочитаний й про горобця у стрісі

Про літо десь колись й грядущу зиму

І без перерв на каву, без упину

Й завершити екстазом тіл судомним

Й пролитися взаємно душами

В безтямності прийти до тями-мудрості

Відкрити істини коранні й торівські

Біблійні, авестійні, ведівські

Даоські, тантрівські або тантричні

Й не бути у полоні в помилковості

А помилятися і бути вічними.

Navigation